закльовувати

-ую, -уєш, недок., заклюва́ти, -юю́, -ює́ш, док., перех.

1) Б'ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів).

2) кого, перен., розм. Замучувати, зацьковувати кого-небудь, постійно чіпляючись до нього; допікати, дошкуляти кому-небудь. || Нападати на кого-небудь, не даючи йому говорити.

3) тільки док. Почати клювати.